тьху

ТЬХУ, ТЬХУ-ТЬХУ́, рідко ТЬФУ, ТЬФУ-ТЬФУ́, виг.

1. Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні.

— Згинь, сатано! Щезни! Пропади… Тьфу! Тьфу! Тьфу! — спльовувала баба Горпиниха (Мирний, IV, 1955, 376);

Яшко постояв, подумав і пішов пити… Плювався згодом: — Не вода, помиї якісь. Тьху! (Головко, І, 1957, 170);

— От, сину, здається, щастя само пливе в твої руки. Тьху, тьху, тьху, щоб не наврочити! (Стельмах, І, 1962, 532);

— При здоров’ї ви, бачу, дівчата, при красі!.. Тьху-тьху, хоча б не наврочити часом, — весело сказав прикажчик (Гончар, Таврія, 1952, 103).

2. розм. Уживається як присудок за знач. тьху́кати і тьфу́кати.

— Тьху, тьху, тьху! Тричі тьху на твою землю! (Коцюб., II, 1955, 11).

3. розм. Уживається для вираження здивування, незадоволення, досади і т. ін.

— Тьху! Бий вас сила божа! — крикнуло скілько разом людей. — Тілько ранок згаяли! (Мирний, І, 1954, 260);

Присниться ж таке.. Тьфу!… (Коцюб., І, 1955, 162);

[Молодиця:] Тьфу ти, нечиста, сила! Злякав — насилу на ногах вдержалася (Вас., III, 1960, 25).

4. у знач. присудк. сл., розм. Уживається для негативної характеристики кого-, чого-небудь.

— Казав.., що добра чихонь [чехоня], аж вона — тьфу! — випльовуючи, мовив Яків (Мирний, І, 1954, 297);

— І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший.., а наші боги — то просто тьфу! (Загреб., Диво, 1968, 112).

Значення в інших словниках

1. тьху — тьху вигук незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. тьху — див. дрібниця  Словник синонімів Вусика
3. тьху — ТЬХУ, ТЬХУ-ТЬХУ́, рідко ТЬФУ, ТЬФУ-ТЬФУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. – Згинь, сатано! Щезни! Пропади... Тьфу! Тьфу! Тьфу! – спльовувала баба Горпиниха (Панас Мирний); Яшко постояв, подумав і пішов пити...  Словник української мови у 20 томах
4. тьху — тьху-тьху, виг. 1》 Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. тьхукати. 3》 розм. Уживається для вираження здивування, невдоволення, досади і т. ін. 4》 у знач. присудк. сл., розм. Уживається для негативної характеристики кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тьху — Тьху! атьху́! виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тьху — Тьху I въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Котл. Ен. VI. 22. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть! Котл. Ен. VI. 83. --------------- Тьху! II меж., выраж.  Словник української мови Грінченка