тюгівець

тю́гівець

-вця, ч.

Актор, співробітник театру юного глядача.

Значення в інших словниках

1. тюгівець — тю́гівець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію “справі дитячої радості” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію «справі дитячої радості» (Мист., 2, 1968, 10).  Словник української мови в 11 томах