тюгівець
ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу.
Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію «справі дитячої радості» (Мист., 2, 1968, 10).
Словник української мови (СУМ-11)