тюгівець

тю́гівець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію “справі дитячої радості” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. тюгівець — -вця, ч. Актор, співробітник театру юного глядача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію «справі дитячої радості» (Мист., 2, 1968, 10).  Словник української мови в 11 томах