убувати
убува́ти
I -ає, недок., убути, убуде; мин. ч. убув, -ула, -уло; док.
Зменшуватися в кількості, об'ємі, ступені вияву.
|| Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі).
II див. вбувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови