ударений
уда́рений
(вдарений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до ударити 1-3), 5).
|| ударено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. ударений, -ного, ч. Той, кого ударили чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиуда́рений
(вдарений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до ударити 1-3), 5).
|| ударено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. ударений, -ного, ч. Той, кого ударили чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови