ударений

уда́рений

(вдарений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ударити 1-3), 5).

|| ударено, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. ударений, -ного, ч. Той, кого ударили чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ударений — уда́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ударений — УДА́РЕНИЙ (ВДА́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уда́рити 1–3, 5. Сердито вдарений нагаєм кінь скочив (Іван Ле); * У порівн. Обидва здригнулися, немов ударені громом (І. Микитенко); // уда́рено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. ударений — УДА́РЕНИЙ (ВДА́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уда́рити 1-3, 5. Сердито вдарений нагаєм кінь скочив (Ле, Хмельницький, І, 1957, 8); *У порівн. Обидва здригнулися, немов ударені громом (Мик., II, 1957, 193); // уда́рено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах