удержання

уде́ржання

(вдержання), -я, с.

Дія за знач. удержати I і удержувати.

Значення в інших словниках

1. удержання — уде́ржання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удержання — УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с. Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати. Підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі, досягається зменшеним крилом у результаті збільшення швидкості (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. удержання — УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с. Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати. Для польотів на високих швидкостях велика площа крила не тільки не потрібна, але й шкідлива, бо підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі...  Словник української мови в 11 томах