удержання

УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с. Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати.

Для польотів на високих швидкостях велика площа крила не тільки не потрібна, але й шкідлива, бо підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі, досягається зменшеним крилом у результаті збільшення швидкості (Наука.., 1, 1959, 25);

Пролетаріат не може не боротися проти насильного вдержання пригноблених націй у кордонах даної держави, а це і значить боротися за право самовизначення (Ленін, 27, 1972, 241);

Палац був значно занедбаний і обшарпаний, — видно, що дуже слабо дбали про його удержання (Фр., VIII, 1952, 89);

Як тільки збувся [Іван] котрої дитини з дому, то приймав на її місце чужу дитину на вдержання (Март., Тв., 1954, 227).

Значення в інших словниках

1. удержання — уде́ржання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удержання — УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с. Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати. Підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі, досягається зменшеним крилом у результаті збільшення швидкості (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. удержання — (вдержання), -я, с. Дія за знач. удержати I і удержувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови