удержання

УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с.

Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати.

Підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі, досягається зменшеним крилом у результаті збільшення швидкості (з наук.-попул. літ.);

Палац був значно занедбаний і обшарпаний, – видно, що дуже слабо дбали про його удержання (І. Франко);

Як тільки збувся [Іван] котрої дитини з дому, то приймав на її місце чужу дитину на вдержання (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. удержання — уде́ржання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удержання — (вдержання), -я, с. Дія за знач. удержати I і удержувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удержання — УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с. Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати. Для польотів на високих швидкостях велика площа крила не тільки не потрібна, але й шкідлива, бо підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі...  Словник української мови в 11 томах