удружити

удружи́ти

-ружу, -ружиш, док., розм.

Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось.

|| ірон. Зробити кому-небудь неприємність, шкоду, завдати якоїсь прикрості.

Значення в інших словниках

1. удружити — удружи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. удружити — УДРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. Курять ці [бурсаки], а хто не курив, капшук розглядали. – А це вже якась попівна удружила? – кажуть (А.  Словник української мови у 20 томах
3. удружити — ПРИСЛУЖИ́ТИСЯ (стати у пригоді комусь), ПОСЛУЖИ́ТИ, УДРУЖИ́ТИ розм. — Недок.: прислу́жуватися. В селі його називали бунтівником. Ми самі хотіли бути такими і раділи, коли можна було чимсь йому прислужитись (П.  Словник синонімів української мови
4. удружити — УДРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. Курять ці [бурсаки], а хто не курив, капшук розглядали. — А це вже якась попівна удружила? — кажуть (Свидн.  Словник української мови в 11 томах
5. удружити — Удружити, -жу, -жиш гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567.  Словник української мови Грінченка