узброєний

узбро́єний

-а, -е, заст.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узброїти.

2》 у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю.

Значення в інших словниках

1. узброєний — узбро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. узброєний — УЗБРО́ЄНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. до узбро́їти. На ранок узброєно військо було; Кому ж не дісталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги міцної (Леся Українка). 2. у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю.  Словник української мови у 20 томах
3. узброєний — УЗБРО́ЄНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до узбро́їти. На ранок узброєно військо було; Кому ж не дісталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги міцної (Л. Укр., І, 1951, 354). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах