уклякати

укляка́ти

(вклякати), -аю, -аєш, недок., уклякнути (вклякнути) і уклякти (вклякти), -кну, -кнеш; мин. ч. укляк, -ла, -ло і уклякнув, -нула, -нуло; док.

1》 Ставати, падати (на коліна).

2》 Взагалі опускатися на землю, припадати до неї.

3》 Дерев'яніти, терпнути від холоду, незручного положення і т. ін.

4》 Хилитися, никнути (про злаки); робитися сухим, негнучким (про рослини взагалі).

5》 Втрачати енергію, бадьорість, впадати в пригнічений настрій.

6》 Ставати нерухомим, завмирати (від несподіванки, страху і т. ін.).

7》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що замовкнути.

Значення в інших словниках

1. уклякати — укляка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уклякати — Ставати <�падати> навколішки, падати на коліна; (з холоду) дубіти, терпнути; (- стебло) хилитися, никнути; (з несподіванки) завмирати.  Словник синонімів Караванського
3. уклякати — див. ціпеніти  Словник синонімів Вусика
4. уклякати — УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКЛЯ́КНУТИ (ВКЛЯ́КНУТИ), УКЛЯ́КТИ (ВКЛЯ́КТИ), кну, кнеш; мин. ч. укля́к, ла, ло і укля́кнув, нула, ло; док. 1. Ставати, падати (на коліна).  Словник української мови у 20 томах
5. уклякати — Присідати на одне коліно, стояти на колінах  Словник застарілих та маловживаних слів
6. уклякати — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
7. уклякати — Укляка́ти, -ка́ю, -ка́єш; укля́кнути, укля́кну, укля́кнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. уклякати — УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКЛЯ́КНУТИ (ВКЛЯ́КНУТИ) і УКЛЯ́КТИ (ВКЛЯ́КТИ), кну, кнеш; мин. ч. укля́к, ла, ло і укля́кнув, нула, ло; док. 1. Ставати, падати (на коліна).  Словник української мови в 11 томах