уклін
уклі́н
-лону, ч.
1》 Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Віддавати уклін.
Земний (низький) уклін — а) дуже низьке нахиляння верхньої частини тулуба або голови для вираження пошани; б) словесне вираження глибокої пошани, вдячності кому-, чому-небудь.
2》 Вітання кому-небудь, передане письмово, у листі, або через іншу особу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови