Великий тлумачний словник сучасної мови

улюблениця

улю́блениця

-і.

Жін. до улюбленець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. улюблениця — улю́блениця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. улюблениця — [ул'ублеиниец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
  3. улюблениця — УЛЮ́БЛЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до улю́бленець. Він був радий, що має з ким поговорити про свою улюбленицю [дочку] (М. Коцюбинський); Ляна була улюбленицею всього дитячого будинку (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. улюблениця — Улю́блениця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. улюблениця — УЛЮ́БЛЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до улю́бленець. Він був радий, що має з ким поговорити про свою улюбленицю [дочку] (Коцюб., І, 1955, 318); Ляна була улюбленицею всього дитячого будинку (Чаб., Балкан.  Словник української мови в 11 томах