умиротворений

умиротво́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умиротворити.

2》 у знач. прикм. Який умиротворився.

|| Сповнений умиротворіння.

Значення в інших словниках

1. умиротворений — умиротво́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. умиротворений — див. задоволений  Словник синонімів Вусика
3. умиротворений — [умиеротвореинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. умиротворений — УМИРОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до умиротвори́ти. Умиротворена своїм оновленням природа теплим вітром виколисувала на земних грудях плоди весняного зачаття (М. Ю. Тарновський); Його звати Вільям.  Словник української мови у 20 томах
5. умиротворений — УМИРОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до умиротвори́ти. Умиротворена своїм оновленням природа теплим вітром виколисувала на земних грудях плоди весняного зачаття (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 209). 2. у знач. прикм. Який умиротворився.  Словник української мови в 11 томах