Значення в інших словниках
-
умовкнути —
умо́вкнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
умовкнути —
УМО́ВКНУТИ див. умовка́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
умовкнути —
ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
умовкнути —
УМО́ВКНУТИ див. умовка́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
умовкнути —
Умовкати, -каю, -єш сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Г. Барв. 154. Навіки милий глас умовк. Котл. Умовк кобзарь сумуючи. Шевч. 51.
Словник української мови Грінченка