умогляд

умо́гляд

-у, ч.

1》 книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів.

2》 Характерний для ідеалістичної філософії спосіб осягати істину, не звертаючись до досвіду, фактів дійсності.

3》 Міркування, яке ґрунтується на спогляданні; абстрактному уявленні про дійсність.

Значення в інших словниках

1. умогляд — умо́гля́д 1 іменник чоловічого роду здатність до теоретичних узагальнень; спосіб осягнення істини умо́гля́д 2 іменник чоловічого роду теоретичне міркування  Орфографічний словник української мови
2. умогляд — хохл. (умозреніє) погляд, світогляд погляд, думка, гадка, переконання  Словник чужослів Павло Штепа
3. умогляд — УМО́ГЛЯ́Д, у, ч. 1. книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів.  Словник української мови у 20 томах
4. умогляд — УМО́ГЛЯ́Д, у, ч. 1. книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів.  Словник української мови в 11 томах
5. умогляд — рос. умозрение здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявні чи вигадані предмети, дії, до висновків з теоретично сприйнятливих принципів (напр., у формалізованих аксіоматичних системах, оцінці соціально-економічних положень, подій тощо).  Eкономічна енциклопедія