умогляд

умо́гляд

-у, ч.

1》 книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів.

2》 Характерний для ідеалістичної філософії спосіб осягати істину, не звертаючись до досвіду, фактів дійсності.

3》 Міркування, яке ґрунтується на спогляданні; абстрактному уявленні про дійсність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умогляд — умо́гля́д 1 іменник чоловічого роду здатність до теоретичних узагальнень; спосіб осягнення істини умо́гля́д 2 іменник чоловічого роду теоретичне міркування Орфографічний словник української мови
  2. умогляд — хохл. (умозреніє) погляд, світогляд погляд, думка, гадка, переконання Словник чужослів Павло Штепа
  3. умогляд — УМО́ГЛЯ́Д, у, ч. 1. книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів. Словник української мови у 20 томах
  4. умогляд — УМО́ГЛЯ́Д, у, ч. 1. книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів. Словник української мови в 11 томах
  5. умогляд — рос. умозрение здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявні чи вигадані предмети, дії, до висновків з теоретично сприйнятливих принципів (напр., у формалізованих аксіоматичних системах, оцінці соціально-економічних положень, подій тощо). Eкономічна енциклопедія