унормований

унормо́ваний

(внормований), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до унормувати.

|| унормовано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований. Унормований робочий день.

Значення в інших словниках

1. унормований — унормо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. унормований — УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до унормува́ти. Літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі, повинна бути по змозі унормована в усіх своїх елементах – лексиці, фразеології, синтаксисі, морфології (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. унормований — Унормо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. унормований — УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до унормува́ти. Для кращого виконання своїх важливих функцій у різних сферах людського життя і літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі...  Словник української мови в 11 томах