унормований
унормо́ваний
(внормований), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до унормувати.
|| унормовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований. Унормований робочий день.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унормований — унормо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- унормований — УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до унормува́ти. Літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі, повинна бути по змозі унормована в усіх своїх елементах – лексиці, фразеології, синтаксисі, морфології (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- унормований — Унормо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унормований — УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до унормува́ти. Для кращого виконання своїх важливих функцій у різних сферах людського життя і літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі... Словник української мови в 11 томах