унормований
УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до унормува́ти.
Літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі, повинна бути по змозі унормована в усіх своїх елементах – лексиці, фразеології, синтаксисі, морфології (з наук. літ.);
Діяльність колекторів в Україні буде внормована базовим законом (з газ.);
// унормо́вано, безос. пред.
Юридично аудиторську справу в нашій країні внормовано 1993 року (із журн.).
2. у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований.
Внормований правопис;
Унормований робочий день.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унормований — унормо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- унормований — (внормований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до унормувати. || унормовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований. Унормований робочий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унормований — Унормо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унормований — УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до унормува́ти. Для кращого виконання своїх важливих функцій у різних сферах людського життя і літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі... Словник української мови в 11 томах