унормованість

УНОРМО́ВАНІСТЬ (ВНОРМО́ВАНІСТЬ), ності, ж.

Стан за знач. унормо́ваний.

Метонімії .. не можна зараховувати до неправильних граматичних явищ з погляду літературної унормованості мови, оскільки їх уживання не порушує граматичних законів мови (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унормованість — унормо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. унормованість — (внормованість), -ності, ж. Абстр. ім. до унормований (внормований). Великий тлумачний словник сучасної мови