унормовувати
УНОРМО́ВУВАТИ (ВНОРМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УНОРМУВА́ТИ (ВНОРМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.
Визначати, запроваджувати норму в чому-небудь.
Незаперечною заслугою О. Павловського є те, що він першим спробував обґрунтувати та практично застосувати фонетичні принципи українського правопису і взагалі унормувати українську літературну мову (з наук. літ.);
– У суспільстві відбуваються такі неосяжно-великі процеси, людина поширила свої інтереси до грандіозного, людина виросла... а себе не опанувала, не внормувала, не освоїла... нутра (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унормовувати — унормо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- унормовувати — (внормовувати), -ую, -уєш, недок., унормувати (внормувати), -ую, -уєш, док., перех. Визначати, запроваджувати норму в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унормовувати — УНОРМО́ВУВАТИ (ВНОРМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УНОРМУВА́ТИ (ВНОРМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Визначати, запроваджувати норму в чому-небудь. Незаперечною заслугою... Словник української мови в 11 томах