унормовуватися

УНОРМО́ВУВАТИСЯ (ВНОРМО́ВУВАТИСЯ), ується, недок., УНОРМУВА́ТИСЯ (ВНОРМУВА́ТИСЯ), у́ється, док.

Визначатися, запроваджуватися (про норму), ставати унормованим;

// Увійти в норму, стати звичайним, нормальним.

На залізничну станцію день і ніч прибували військові вантажі. В цьому відчувалася якась лихоманка, хоч, на перший погляд, здавалося, що життя на залізниці внормувалося (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me