1. Словник української мови в 11 томах

унормований

УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до унормува́ти.

Для кращого виконання своїх важливих функцій у різних сферах людського життя і літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі, повинна бути по змозі унормована в усіх своїх елементах — лексиці, фразеології, синтаксисі, морфології і т. д. (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 65).

2. у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований.

Унормований робочий день.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унормований — унормо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. унормований — УНОРМО́ВАНИЙ (ВНОРМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до унормува́ти. Літературна мова, особливо коли вона вживається в письмовій формі, повинна бути по змозі унормована в усіх своїх елементах – лексиці, фразеології, синтаксисі, морфології (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. унормований — (внормований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до унормувати. || унормовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який відповідає встановленим нормам, стандартам; нормований. Унормований робочий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. унормований — Унормо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)