упевнений
упе́внений
(впевнений), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упевнити.
2》 у знач. прикм.Сповнений віри в свої сили, можливості, знання.
|| Який виражає переконаність у своїй правоті; спокійний, рішучий.
|| З певними навичками, звичний.
3》 у знач. прикм., у кому – чому і з спол. що. Який має тверде переконання в чомусь, щодо чогось, віру в кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови