упевнений —
УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до упе́внити. Чи то вже так упевнена була тими чарами стара Чайчиха, чи що Катря так свої слова вимовила непозибко [твердо], Чайчиха тільки сказала: “така вже доля!” (Марко Вовчок). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
упевнений —
(впевнений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упевнити. 2》 у знач. прикм.Сповнений віри в свої сили, можливості, знання. || Який виражає переконаність у своїй правоті; спокійний, рішучий. || З певними навичками, звичний. 3》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упевнений —
УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ) у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ (ПЕВЕН). В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А.
Словник синонімів української мови
упевнений —
Упе́внений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
упевнений —
УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до упе́внити. Чи то вже так упевнена була тими чарами стара Чайчиха, чи що Катря так свої слова вимовила непозибко [твердо], Чайчиха тільки сказала: «така вже доля!» (Вовчок, І, 1955, 222). 2. у знач.
Словник української мови в 11 томах