упевнений

Значення в інших словниках

1. упевнений — упе́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. упевнений — <�ВПЕВНЕНИЙ > певний, переконаний; (в собі) самовпевнений, самопевний; (погляд) спокійний, рішучий; (рух) натренований, звичний. Словник синонімів Караванського
3. упевнений — УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до упе́внити. Чи то вже так упевнена була тими чарами стара Чайчиха, чи що Катря так свої слова вимовила непозибко [твердо], Чайчиха тільки сказала: “така вже доля!” (Марко Вовчок). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
4. упевнений — (впевнений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упевнити. 2》 у знач. прикм.Сповнений віри в свої сили, можливості, знання. || Який виражає переконаність у своїй правоті; спокійний, рішучий. || З певними навичками, звичний. 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упевнений — УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ) у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ (ПЕВЕН). В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А. Словник синонімів української мови
6. упевнений — Упе́внений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. упевнений — УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до упе́внити. Чи то вже так упевнена була тими чарами стара Чайчиха, чи що Катря так свої слова вимовила непозибко [твердо], Чайчиха тільки сказала: «така вже доля!» (Вовчок, І, 1955, 222). 2. у знач. Словник української мови в 11 томах