1. Орфоепічний словник української мови

упасти

упа́сти

I [ўпастие]

= впасти I

ўпаду, ўпадеш, ўпадеимо, ўпадеите; нак. ўпади, ўпад'іт' (від падати)

II [ўпастие]

= впасти II

ўпасу, ўпасеш, ўпасеимо, ўпасеите; нак. ўпаси, ўпас'іт' (худобу)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упасти — упа́сти 1 дієслово доконаного виду падаючи, досягти якоїсь поверхні упа́сти 2 дієслово доконаного виду пасти деякий час упа́сти 3 дієслово доконаного виду влитися; набути певного стану Орфографічний словник української мови
  2. упасти — (звалитися додолу, вниз головою) дати (зловити, впіймати, вхопити) сторчака; стовбула дати (стати, полетіти і т. ін.); полетіти (відлетіти) сторчака (сторчма, сторчаком); (впасти на землю, підлогу обличчям донизу) зарити носом [ у (об) землю]... Словник фразеологічних синонімів
  3. упасти — Упа́сти1, упада́ти. Провалитися, зазнати фіаско, не пройти при голосуванні, програти вибори. Вільні Всенімці (ґрупа Вольфа) мають в Чехії несогірші вигляди. Всенімці Шенерера пішли цілком врозсипку. Головна підпора Шенерера... Українська літературна мова на Буковині
  4. упасти — док., повалитися, простягнутися, (з грюком) гепнути|ся|, бебехнути|ся|, грюкнутися, гримнутися, беркицьнутися, (у воду) брьохнутися, ШУБОВСНУТИ; (- руки) опуститися; (на що) (- тінь) укрити що, (на землю) (- ніч) настати, насунутися, огорнути... Словник синонімів Караванського
  5. упасти — УПА́СТИ¹ (ВПА́СТИ), упаду́, упаде́ш, док. 1. Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. З його пліч упав дров зв'язок грубий (І. Франко); Яблуко впало м'яко в траву (О. Словник української мови у 20 томах
  6. упасти — Голка в стіжок упала — пиши-пропало. Про те, чого вже не можна знайти. Упав, як грім на голову. Несподівано приїхав. Пропало, що з воза упало. Що з воза упало, то пропало, бо хтось підняв і сховав. Тяжко впасти, та ще тяжче встати. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. упасти — (-аду, -адеш) де; жрм. Зупинитися, присісти десь. БСРЖ, 613; ПСУМС, 15. Словник жарґонної лексики української мови
  8. упасти — I (впасти), упаду, упадеш, док. 1》 Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. || Випасти у вигляді опадів (про сніг, дощ і т. ін.). || Виділитися з атмосфери, осісти (про туман, росу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. упасти — а́кції па́дають / упа́ли чиї. Вплив, значення кого-, чого-небудь зменшується. Акції промовця швидко падають. Присутні в залі, стомившись від довгої промови, вже не так бурхливо аплодують (З газети); Леся зрозуміла — акції її упали. Фразеологічний словник української мови
  10. упасти — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  11. упасти — Упа́сти, див. упада́ти упа́сти(ся), див. упаса́ти(ся) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. упасти — УПА́СТИ¹ (ВПА́СТИ), упаду́, упаде́ш, док. 1. Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. З його пліч упав дров зв’язок грубий (Фр., XIII, 1954, 135); Яблуко впало м’яко в траву (Довж. Словник української мови в 11 томах
  13. упасти — Упасти см. упадати. --------------- Упасти см. упасати. Словник української мови Грінченка