упасти

Голка в стіжок упала — пиши-пропало.

Про те, чого вже не можна знайти.

Упав, як грім на голову.

Несподівано приїхав.

Пропало, що з воза упало.

Що з воза упало, то пропало, бо хтось підняв і сховав.

Тяжко впасти, та ще тяжче встати.

Упавши, чоловік потовчеться, а потовченому тяжче уставати.

Упавшу собаку всі беруться кусати.

Над немічним кожен готов знущатися.

Хто впав, той знає, як то тяжко уставати.

Хто збіднів, той знає, як то тяжко дораблятися.

Хто впав, той пропав, а хто ще живе, той славу добуде.

Говорять жовніри на війні.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упасти — упа́сти 1 дієслово доконаного виду падаючи, досягти якоїсь поверхні упа́сти 2 дієслово доконаного виду пасти деякий час упа́сти 3 дієслово доконаного виду влитися; набути певного стану Орфографічний словник української мови
  2. упасти — (звалитися додолу, вниз головою) дати (зловити, впіймати, вхопити) сторчака; стовбула дати (стати, полетіти і т. ін.); полетіти (відлетіти) сторчака (сторчма, сторчаком); (впасти на землю, підлогу обличчям донизу) зарити носом [ у (об) землю]... Словник фразеологічних синонімів
  3. упасти — Упа́сти1, упада́ти. Провалитися, зазнати фіаско, не пройти при голосуванні, програти вибори. Вільні Всенімці (ґрупа Вольфа) мають в Чехії несогірші вигляди. Всенімці Шенерера пішли цілком врозсипку. Головна підпора Шенерера... Українська літературна мова на Буковині
  4. упасти — док., повалитися, простягнутися, (з грюком) гепнути|ся|, бебехнути|ся|, грюкнутися, гримнутися, беркицьнутися, (у воду) брьохнутися, ШУБОВСНУТИ; (- руки) опуститися; (на що) (- тінь) укрити що, (на землю) (- ніч) настати, насунутися, огорнути... Словник синонімів Караванського
  5. упасти — I [ўпастие] = впасти I ўпаду, ўпадеш, ўпадеимо, ўпадеите; нак. ўпади, ўпад'іт' (від падати) II [ўпастие] = впасти II ўпасу, ўпасеш, ўпасеимо, ўпасеите; нак. ўпаси, ўпас'іт' (худобу) Орфоепічний словник української мови
  6. упасти — УПА́СТИ¹ (ВПА́СТИ), упаду́, упаде́ш, док. 1. Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. З його пліч упав дров зв'язок грубий (І. Франко); Яблуко впало м'яко в траву (О. Словник української мови у 20 томах
  7. упасти — (-аду, -адеш) де; жрм. Зупинитися, присісти десь. БСРЖ, 613; ПСУМС, 15. Словник жарґонної лексики української мови
  8. упасти — I (впасти), упаду, упадеш, док. 1》 Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. || Випасти у вигляді опадів (про сніг, дощ і т. ін.). || Виділитися з атмосфери, осісти (про туман, росу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. упасти — а́кції па́дають / упа́ли чиї. Вплив, значення кого-, чого-небудь зменшується. Акції промовця швидко падають. Присутні в залі, стомившись від довгої промови, вже не так бурхливо аплодують (З газети); Леся зрозуміла — акції її упали. Фразеологічний словник української мови
  10. упасти — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  11. упасти — Упа́сти, див. упада́ти упа́сти(ся), див. упаса́ти(ся) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. упасти — УПА́СТИ¹ (ВПА́СТИ), упаду́, упаде́ш, док. 1. Досягти якоїсь поверхні, валячись згори вниз взагалі або з якогось предмета під дією власної ваги. З його пліч упав дров зв’язок грубий (Фр., XIII, 1954, 135); Яблуко впало м’яко в траву (Довж. Словник української мови в 11 томах
  13. упасти — Упасти см. упадати. --------------- Упасти см. упасати. Словник української мови Грінченка