упередження

Значення в інших словниках

1. упередження — упере́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. упередження — УПЕРЕ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення. Словник української мови у 20 томах
3. упередження — -я, с. 1》 Хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення. 2》 Негативна, несправедлива думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, та пов'язане з нею відповідне ставлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упередження — УПЕРЕ́ДЖЕННЯ (хибна думка про кого-, що-небудь без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення), УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНІСТЬ. Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (О. Словник синонімів української мови
5. упередження — Упере́дження, -ння; -ре́дження, -ре́джень і -ре́дженнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. упередження — УПЕРЕ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов’язане з нею відповідне ставлення. Словник української мови в 11 томах