упирати
упира́ти
I (впирати), -аю, -аєш, недок., уперти (вперти), упру, упреш і увіпру, увіпреш, док., перех.
1》 Щільно притискати що-небудь одним кінцем, краєм, створюючи опору.
|| Щільно притискати що-небудь до чогось, маючи його за опору.
2》 діал. Настійно вказувати на когось, щось як на причину чого-небудь.
II див. впирати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови