Великий тлумачний словник сучасної мови

упорядкування

упорядкува́ння

(впорядкування), -я, с.

Дія за знач. упорядкувати.

Упорядкування даних спец. — розміщення даних відповідно до натурального ряду чисел.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. упорядкування — упорядкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. упорядкування — [упор'адкуван':а] = впорядкування -н':а  Орфоепічний словник української мови
  3. упорядкування — УПОРЯДКУВА́ННЯ (ВПОРЯДКУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упорядкува́ти. Вона [Олена Пчілка] разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
  4. упорядкування — УПОРЯДКУВА́ННЯ (ВПОРЯДКУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упорядкува́ти. Впорядкування оплати праці підвищило трудову активність колгоспників, їх виробничу дисципліну (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах