упорядкування

УПОРЯДКУВА́ННЯ (ВПОРЯДКУВА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. упорядкува́ти.

Вона [Олена Пчілка] разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Панас Мирний);

У даному розділі пропонується врегулювати питання щодо координації та впорядкування діяльності контрольних органів (з мови документів);

Фіксація, систематизація, упорядкування знань – ось головне, що забезпечує не лише успіх комп'ютеризації, а й загальний прогрес народів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. упорядкування — упорядкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. упорядкування — [упор'адкуван':а] = впорядкування -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. упорядкування — (впорядкування), -я, с. Дія за знач. упорядкувати. Упорядкування даних спец. — розміщення даних відповідно до натурального ряду чисел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упорядкування — УПОРЯДКУВА́ННЯ (ВПОРЯДКУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упорядкува́ти. Впорядкування оплати праці підвищило трудову активність колгоспників, їх виробничу дисципліну (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах