упорядниця

упоря́дниця

(впорядниця), -і.

Жін. до упорядник.

Значення в інших словниках

1. упорядниця — упоря́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. упорядниця — УПОРЯ́ДНИЦЯ (ВПОРЯ́ДНИЦЯ), і, ж. Жін. до упоря́дник. Упорядниця вирішила підійти до справи максимально просто, тож розташувала казки в алфавітному порядку (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. упорядниця — УПОРЯ́ДНИЦЯ (ВПОРЯ́ДНИЦЯ), і, ж. Жін. до упоря́дник.  Словник української мови в 11 томах