упорядник
упоря́дник
(впорядник), -а, ч.
1》 Той, хто організовує, влаштовує що-небудь.
2》 Той, хто створює що-небудь (збірник, словник і т. ін.), систематизуючи, складаючи, підбираючи в певному порядку якийсь матеріал; укладач.
Великий тлумачний словник сучасної української мови