урадуваний

ура́дуваний

(врадуваний), -а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до урадувати.

Значення в інших словниках

1. урадуваний — ура́дуваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. урадуваний — УРА́ДУВАНИЙ (ВРА́ДУВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. до ура́дувати. – Живий, живий! – крикнув урадуваний хлопець (І. Франко); Урадуваний метушнею, скочив [пес] Славкові на груди (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. урадуваний — УРА́ДУВАНИЙ (ВРА́ДУВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́дувати. — Живий, живий! — крикнув урадуваний хлопець (Фр., III, 1950, 13); Урадуваний метушнею, скочив [пес] Славкові на груди (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах