Значення в інших словниках
-
урвиголова —
урви́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота бешкетник
Орфографічний словник української мови
-
урвиголова —
Шибайголова, шибеник, урвитель, збитошник, БЕШКЕТНИК, паливода; пробийголова.
Словник синонімів Караванського
-
урвиголова —
див. бешкетник; задерикуватий; непокірний
Словник синонімів Вусика
-
урвиголова —
хохл. (сорвігалава) паливода зайдиголова, пробийголова, шибайголова, паливода, палисвіт, отчайдуха, угара, шибеник, гайдабура, див. зірвиголова
Словник чужослів Павло Штепа
-
урвиголова —
УРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зірви́голова; // Бешкетник. Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (О.
Словник української мови у 20 томах
-
урвиголова —
СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм.
Словник синонімів української мови
-
урвиголова —
УРВИГОЛОВА́, и́, ч. і ж., розм. Те саме, що зірви́голова; // Бешкетник. Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (Коп., Тв., 1955, 290); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
урвиголова —
Урвиголова, -ви м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Словник української мови Грінченка