Великий тлумачний словник сучасної мови

уречевити

уречеви́ти

див. уречевлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уречевити — уречеви́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. уречевити — УРЕЧЕВИ́ТИ див. урече́влювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. уречевити — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. — Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити (уті́лити), перетворити.  Словник синонімів української мови
  4. уречевити — УРЕЧЕВИ́ТИ див. урече́влювати.  Словник української мови в 11 томах