Великий тлумачний словник сучасної мови

уривковий

ури́вковий

-а, -е.

Те саме, що уривчастий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уривковий — ури́вковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. уривковий — [уриўковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  3. уривковий — УРИ́ВКОВИЙ, а, е. Те саме, що ури́вчастий. Якогось заокругленого знання, ясного світогляду у Лімбаха не було; те, що він знав, було одностороннє, припадкове [випадкове] та уривкове (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. уривковий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови
  5. уривковий — УРИ́ВКОВИЙ, а, е. Те саме, що ури́вчастий. Якогось заокругленого знання, ясного світогляду у Лімбаха не було; те, що він знав, було одностороннє, припадкове [випадкове] та уривкове (Фр., IV, 1950, 247).  Словник української мови в 11 томах