Великий тлумачний словник сучасної мови

уривково

ури́вково

Присл. до уривковий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уривково — ури́вково прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. уривково — УРИ́ВКОВО. Присл. до ури́вковий. Вона казала уривково, не доказуючи, але Гордій все ж зрозумів про Андрія, що Андрій не вертається, запевне він її покинув!.. (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. уривково — УРИ́ВКОВО. Присл. до ури́вковий. Вона казала уривково, не доказуючи, але Гордій все ж зрозумів про Андрія, що Андрій не вертається, запевне він її покинув!.. (Гр., II, 1963, 116).  Словник української мови в 11 томах