уривок

ури́вок

-вка, ч.

1》 Відірваний шматок чи обірвана частина чого-небудь.

2》 Позбавлена зв'язку з цілим частина фрази, думки і т. ін.

3》 Частина тексту літературного твору, п'єси і т. ін.

Значення в інших словниках

1. уривок — (частина якогось тексту) фрагмент, книжн. уступ.  Словник синонімів Полюги
2. уривок — ури́вок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. уривок — (мотузка) з. вирва; (паперу) шматок, клапоть; (тексту) фрагмент, уступ.  Словник синонімів Караванського
4. уривок — див. вірьовка; цитата  Словник синонімів Вусика
5. уривок — [уривок] -иўка, м. (на) -иўку, мн. -иўкие, -иўк'іў  Орфоепічний словник української мови
6. уривок — (з писань) уступ, витяг, частка, див. цитата, фрагмент  Словник чужослів Павло Штепа
7. уривок — УРИ́ВОК, вку, ч. 1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Панас Мирний); Михайло підійшов до стовпа, що за нього було прикріплено троса ..  Словник української мови у 20 томах
8. уривок — УРИ́ВОК (частина тексту літературного твору), ФРАГМЕ́НТ, У́СТУП книжн.; ЕПІЗО́Д (сюжетно завершена така частина); ВИ́ТЯГ (частина якогось документа, звичайно протоколу). Вчитель почав читати якийсь уривок з книги (Б.  Словник синонімів української мови
9. уривок — Ури́вок, -вка, в -вку; -вки, -вків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. уривок — УРИ́ВОК, вка, ч. 1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Мирний, IV, 1955, 332); Михайло підійшов до стовпа...  Словник української мови в 11 томах