уривок

ури́вок

-вка, ч.

1》 Відірваний шматок чи обірвана частина чого-небудь.

2》 Позбавлена зв'язку з цілим частина фрази, думки і т. ін.

3》 Частина тексту літературного твору, п'єси і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уривок — (частина якогось тексту) фрагмент, книжн. уступ. Словник синонімів Полюги
  2. уривок — ури́вок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. уривок — (мотузка) з. вирва; (паперу) шматок, клапоть; (тексту) фрагмент, уступ. Словник синонімів Караванського
  4. уривок — див. вірьовка; цитата Словник синонімів Вусика
  5. уривок — [уривок] -иўка, м. (на) -иўку, мн. -иўкие, -иўк'іў Орфоепічний словник української мови
  6. уривок — (з писань) уступ, витяг, частка, див. цитата, фрагмент Словник чужослів Павло Штепа
  7. уривок — УРИ́ВОК, вку, ч. 1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Панас Мирний); Михайло підійшов до стовпа, що за нього було прикріплено троса .. Словник української мови у 20 томах
  8. уривок — УРИ́ВОК (частина тексту літературного твору), ФРАГМЕ́НТ, У́СТУП книжн.; ЕПІЗО́Д (сюжетно завершена така частина); ВИ́ТЯГ (частина якогось документа, звичайно протоколу). Вчитель почав читати якийсь уривок з книги (Б. Словник синонімів української мови
  9. уривок — Ури́вок, -вка, в -вку; -вки, -вків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. уривок — УРИ́ВОК, вка, ч. 1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Мирний, IV, 1955, 332); Михайло підійшов до стовпа... Словник української мови в 11 томах