урожай

урожа́й

(врожай), -ю, ч.

1》 Загальна кількість злаків, овочів, плодів фруктових дерев, ягід, грибів і т. ін., що уродилися.

2》 Велика кількість, багатий збір вирощеного зерна, різних плодів і т. ін.

|| на кого – що або який, перен., розм. Взагалі про значну кількість кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. урожай — урожа́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. урожай — д. дорід; (на кого) П. поява великого числа кого.  Словник синонімів Караванського
3. урожай — [ўрожай] = врожай -йу, ор. -йеим, м. (на) -йі, мн. -айі, -айіў два ўрожайі  Орфоепічний словник української мови
4. урожай — УРОЖА́Й (ВРОЖА́Й), а́ю, ч. 1. Загальна кількість злаків, овочів, плодів фруктових дерев, ягід, грибів і т. ін., що уродилися. – Урожаї маємо гарні, сіно також гарне (І. Франко); Стирчать сухі колоски. Мізерний урожай (О.  Словник української мови у 20 томах
5. урожай — Урожа́й, -жа́ю; -жа́ї, -жа́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. урожай — УРОЖА́Й (ВРОЖА́Й), а́ю, ч. 1. Загальна кількість злаків, овочів, плодів фруктових дерев, ягід, грибів і т. ін., що уродилися. — Урожаї маємо гарні, сіно також гарне (Фр., II, 1950, 115); Стирчать сухі колоски. Мізерний урожай (Довж.  Словник української мови в 11 томах
7. урожай — Урожай, -жаю м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. Ном. № 7270.  Словник української мови Грінченка