усамітнений

усамі́тнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до усамітнюватися.

Значення в інших словниках

1. усамітнений — усамі́тнений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. усамітнений — УСАМІ́ТНЕНИЙ, а, е. Який уникає спілкування з людьми, залишається один. Вона охоча до цих розмов: стільки всього й розваги у неї, зовсім усамітненої (І.  Словник української мови у 20 томах