усамітнений
усамі́тнений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до усамітнюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усамітнений — усамі́тнений прикметник Орфографічний словник української мови
- усамітнений — УСАМІ́ТНЕНИЙ, а, е. Який уникає спілкування з людьми, залишається один. Вона охоча до цих розмов: стільки всього й розваги у неї, зовсім усамітненої (І. Словник української мови у 20 томах