усамітнений

усамі́тнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до усамітнюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усамітнений — усамі́тнений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. усамітнений — УСАМІ́ТНЕНИЙ, а, е. Який уникає спілкування з людьми, залишається один. Вона охоча до цих розмов: стільки всього й розваги у неї, зовсім усамітненої (І. Словник української мови у 20 томах