Великий тлумачний словник сучасної мови

устелений

усте́лений

(встелений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до устелити.

|| устелено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. устелений — усте́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. устелений — УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до устели́ти. Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Панас Мирний); Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. устелений — доро́га, вкри́та (усте́лена) те́рнами чия і без додатка. Великі труднощі, злигодні, страждання в чиємусь житті. Перед ним лежить дорога. Вкрита тернами, убога, Повна крем’яка, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів).  Фразеологічний словник української мови
  4. устелений — УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устели́ти. Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Мирний, III, 1954, 293); Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах