устелений
УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устели́ти.
Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Мирний, III, 1954, 293);
Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (Кочура, Зол. грамота, 1960, 240);
Ось невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом і пишним цвітом великих жовтогарячих карпатських маків! (Мас., Під небом.., 1961, 217);
// усте́лено, безос. присудк. сл.
Землю біля нього встелено патронами (Ю. Янов., І, 1958, 204).
◊ Шлях, усте́лений кві́тами, чий — про чий-небудь життєвий шлях, сповнений успіхів, радощів і т. ін.
Його шлях не був устелений квітами (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 21);
Шлях, усте́лений те́рном див. те́рен.
Словник української мови (СУМ-11)