устелений
УСТЕ́ЛЕНИЙ (ВСТЕ́ЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до устели́ти.
Колись биті каменем та устелені пісочком стежечки позаростали споришем (Панас Мирний);
Суміжні з спочивальнею кімнати устелені ряднами, старими килимами (П. Кочура);
Ось невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом і пишним цвітом великих жовтогарячих карпатських маків! (Т. Масенко);
Понятовський .. потряс калиткою, і хазяїн відступив свою власну опочивальню.., обвішену й устелену чудовими коврами турецькими (Б. Лепкий);
// усте́лено, безос. пред.
Землю біля нього встелено патронами (Ю. Яновський);
Землю по той бік гатки, що нижчий, що до води, всю землю було устелено хмизом: виламане вітрами гілля (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)